1-а царiвРозділ 13 |
|
1 |
|
2 І кликнув чоловік Божий при жертівнику за словом Господнім і сказав: „Же́ртівнику, же́ртівнику, — так сказав Господь: Ось у Давидовому домі наро́диться син, Йосія ім'я́ йому, і він на тобі принесе в жертву священиків па́гірків, що на тобі ка́дять, і кості лю́дські спа́ляться на тобі. |
|
3 І дасть він того дня чудо, гово́рячи: Оце те чудо, про яке говорив Господь: Ось цей же́ртівник розпаде́ться, і ви́сиплеться попіл, що на ньому!“ |
|
4 І сталося, як цар почув слова цього Божого чоловіка, що кликав до же́ртівника в Бет-Елі, то Єровоам простяг руку свою від же́ртівника, говорячи: „Схопі́ть його!“ І всохла рука йому, яку він простяг до нього, і він не міг вернути її до себе. |
|
5 А же́ртівник розпався, і попіл висипався з жертівника, за тим чудом, що дав Божий чоловік за словом Господнім... |
|
6 А цар відповів і сказав до Божого чоловіка: „Умилости́в лице Господа, Бога твого, і помолися за мене, і нехай ве́рнеться рука моя до мене!“ І чоловік Божий умилости́вив Господнє лице, і царська́ рука вернулася до нього, і була, як перед тим... |
|
7 І сказав цар до Божого чоловіка: „Увійди зо мною до дому й попоїж, і я дам тобі да́ра!“ |
|
8 А чоловік Божий сказав до царя: „Якщо ти даси мені пів дому свого, — не ввійду́ я з тобою, і не їстиму хліба, і не питиму води в цьому місці!.. |
|
9 Бо так наказано мені за словом Господнім, говорячи: Ти не їстимеш хліба, і не питимеш води, і не ве́рнешся дорогою, якою пішов!“ |
|
10 І пішов він іншою дорогою, і не вернувся тією дорогою, що нею прийшов був до Бет-Елу. |
|
11 А один старий пророк сидів у Бет-Елі. І прийшли його сини, і розповіли́ йому про ввесь чин, що зробив Божий чоловік сьогодні в Бет-Елі, про ті слова́, що він говорив до царя, — і оповіли́ їх своєму батькові. |
|
12 I промовив до них їхній батько: „Де́ ж та дорога, якою він пішов?“ А його сини бачили ту дорогу, якою пішов Божий чоловік, що прийшов був з Юди. |
|
13 І сказав він до синів своїх: „Осідла́йте мені осла!“ І вони осідлали йому осла, і він сів на нього. |
|
14 І поїхав він за Божим чоловіком, і знайшов його, як сидів під дубом. І сказав він до нього: „Чи ти той Божий чоловік, що прийшов із Юди?“ А той відказав: „Я“. |
|
15 І сказав він до нього: „Іди зо мною до дому та з'їж хліба!“ |
|
16 А той відказав: „Не мо́жу вернутися з тобою та ввійти з тобою, і не їстиму хліба, і не питиму води з тобою в цьому місці! |
|
17 Бо було мені ска́зано за словом Господнім: Не їстимеш хліба й не питимеш там води, і не вернешся тією дорогою, якою ти йшов!“ |
|
18 А той відказав йому: „І я пророк, як ти! А Ангол говорив мені за Господнім словом, кажучи: Заверни його з собою до дому свого́, і нехай він їсть хліб і нехай п'є во́ду“. Він же говорив йому неправду! |
|
19 І він вернувся з ним, і їв хліб у його домі та пив воду. |
|
20 І сталося, як сиділи вони при столі, то було Господнє слово до пророка, що вернув його́. |
|
21 І він кликнув до Божого чоловіка, що прийшов із Юди, говорячи: „Так сказав Господь: Тому́, що був ти неслухняний Господнім нака́зам, і не додержував тієї заповіді, що наказав тобі Господь, Бог твій, |
|
22 і ти вернувся, і їв хліб та пив воду в місці, про яке Він говорив тобі: Не їж хліба й не пий води, — то не вві́йде твій, труп до гро́бу батьків твоїх!“ |
|
23 І сталося, як той поїв хліба та напився, то він осідлав йому осла, тому проро́кові, що він вернув його. |
|
24 І той подався, та спіткав його на дорозі лев, та й забив його. І був ки́нений труп його на дорозі, а осел стояв при ньому, а той лев стояв при тру́пі. |
|
25 Аж ось прихо́дять люди, і побачили того тру́па, ки́неного на дорозі, та лева, що стояв при трупі. І вони прийшли́ й говорили в тім місті, де сидів стари́й пророк. |
|
26 І почув про це той пророк, що вернув його з дороги, та й сказав: „Це той Божий чоловік, що був неслухня́ний Господнім наказам, і Господь дав його левові, і він роздер його та вбив його за Господнім словом, що говорив йому“. |
|
27 І сказав він до синів своїх, говорячи: „Осідлайте мені осла!“ І осідлали. |
|
28 І поїхав він, і знайшов його трупа, ки́неного на дорозі, й осла та лева, що стояли при трупі, — не з'їв той лев трупа й не роздер осла. |
|
29 І підняв той пророк трупа Божого чоловіка, і поклав його на осла, та й вернув його. І ввійшов стари́й пророк до міста, щоб оплакати та поховати того. |
|
30 І поклав він його в своїм гробі, і плакали над ним: „Ой, брате мій!“ |
|
31 І сталося по його по́хороні, і сказав він до синів своїх, говорячи: „Коли я помру́, то поховаєте мене в гро́бі, що в ньому похований цей Божий чоловік. При костя́х його покладіть мої кості! |
|
32 Бо конче збудеться те слово, що він кликнув був за Господнім словом над тим же́ртівником, що в Бет-Елі, та над усіма жертівнико́вими місцями на па́гірках, що в містах самарійских.“ |
|
33 По цій приго́ді Єровоа́м не зійшов зо своєї злої дороги, і настановля́в священиків па́гірків з усього народу, — хто хотів, той призначався, і ставав священиком па́гірків. |
|
34 І стала та річ гріхом для Єровоамового дому, і на ви́гублення, і на ви́нищення з-над поверхні землі. |
Третья книга царствГлава 13 |
|
1 |
|
2 И обратился он к жертвеннику со словом ГОСПОДНИМ: «Жертвенник, жертвенник! Так говорит ГОСПОДЬ: „Родится в роде Давидовом сын по имени Иосия, и принесет он на тебе в жертву тех священников, что сейчас на тебе приносят жертвы, — сожжет на тебе человеческие кости!“» |
|
3 В тот же день он дал знамение, сказав: «Вот каково знамение ГОСПОДА: расколется жертвенник, и осыплется с него зола!» |
|
4 Услышав слова, которые человек Божий произнес над жертвенником в Бет-Эле, царь Иеровоам протянул руку прямо от жертвенника и приказал: «Взять его!» И высохла рука, которую он протянул, и больше не мог он ее опустить. |
|
5 А жертвенник раскололся, и с него осыпалась зола согласно знамению, которое человек Божий дал по слову ГОСПОДНЮ. |
|
6 «Прошу, помолись обо мне ГОСПОДУ, Богу твоему, — сказал царь человеку Божьему, — моли Его исцелить мою руку». Человек Божий помолился ГОСПОДУ, и рука царя стала такой, как прежде. |
|
7 «Зайди в дом мой, подкрепись, я одарю тебя!» — сказал царь человеку Божьему. |
|
8 Но человек Божий ответил царю: «Посули ты мне даже половину всего, что имеешь, не пойду я к тебе, не стану ни хлеба есть, ни воды пить в этом месте, |
|
9 ибо велел мне ГОСПОДЬ: „Хлеба не ешь, воды не пей и на дорогу, которой пришел, не возвращайся“». |
|
10 И ушел он другой дорогой, не возвращаясь на ту, которой пришел в Бет-Эль. |
|
11 |
|
12 Отец расспросил у них, какой дорогой он ушел, ведь сыновья видели, по какой дороге отправился человек Божий, пришедший из Иудеи. |
|
13 Тогда он велел сыновьям оседлать для него осла. Те оседлали ему осла, и он поехал верхом |
|
14 вслед за человеком Божьим и застал того сидящим под дубом. «Ты ли человек Божий, что приходил из Иудеи?» — спросил он. Тот ответил: «Я». |
|
15 Пророк предложил ему: «Зайди ко мне, поешь хлеба». |
|
16 «Не могу я вернуться с тобой, — ответил тот, — не стану ни хлеба есть, ни воды пить у тебя в этом месте, |
|
17 ибо повелел мне ГОСПОДЬ: „Хлеба не ешь там, воды не пей и на дорогу, которой пришел, не возвращайся“». |
|
18 Тогда пророк сказал ему: «Я тоже пророк, как и ты, и ангел передал мне слово ГОСПОДНЕ: „Пригласи его вернуться и зайти к тебе, пусть он хлеба поест и воды выпьет“». Но он солгал. |
|
19 И человек Божий возвратился с ним, поел хлеба и выпил воды. |
|
20 |
|
21 и воскликнул он: «Вот что говорит ГОСПОДЬ: ты ослушался ГОСПОДА, не выполнил повеления ГОСПОДА, твоего Бога: |
|
22 ты свернул с пути, чтобы поесть хлеба и выпить воды там, где тебе было велено не принимать ни хлеба, ни воды. За это не лежать твоему телу в гробнице отцов твоих!» |
|
23 И когда тот поел хлеба и выпил воды, пророк, вернувший его, оседлал для него своего осла, |
|
24 и он отправился дальше. Но по дороге ему встретился лев и растерзал его. Труп его лежал на дороге, осел стоял рядом, и лев тоже стоял рядом с трупом. |
|
25 Люди, что проходили мимо, увидели лежавший на дороге труп и льва рядом с трупом. Придя в город, где жил старый пророк, они рассказали об этом. |
|
26 |
|
27 Он велел сыновьям опять оседлать ему осла, и те оседлали. |
|
28 Он поехал и увидел: труп лежит на дороге, и осел со львом стоят рядом, но лев не тронул ни труп, ни осла. |
|
29 Пророк поднял труп человека Божьего, положил его на осла и повез обратно. Старый пророк вернулся в свой город, чтобы оплакать и похоронить его. |
|
30 Он положил его тело в собственной гробнице и оплакивал: «О горе! Брат мой!» |
|
31 Похоронив его, он велел сыновьям: «Когда я умру, похороните меня в гробнице, где лежит человек Божий. Рядом с его костями положите и мои кости! |
|
32 Сбудется то, что сказал он по слову ГОСПОДНЮ о жертвеннике в Бет-Эле и о тех капищах на холмах, что стоят по городам Самарии». |
|
33 |
|
34 И этот грех лег на род Иеровоама, привел его к гибели: был этот род стерт с лица земли. |
1-а царiвРозділ 13 |
Третья книга царствГлава 13 |
|
1 |
1 |
|
2 І кликнув чоловік Божий при жертівнику за словом Господнім і сказав: „Же́ртівнику, же́ртівнику, — так сказав Господь: Ось у Давидовому домі наро́диться син, Йосія ім'я́ йому, і він на тобі принесе в жертву священиків па́гірків, що на тобі ка́дять, і кості лю́дські спа́ляться на тобі. |
2 И обратился он к жертвеннику со словом ГОСПОДНИМ: «Жертвенник, жертвенник! Так говорит ГОСПОДЬ: „Родится в роде Давидовом сын по имени Иосия, и принесет он на тебе в жертву тех священников, что сейчас на тебе приносят жертвы, — сожжет на тебе человеческие кости!“» |
|
3 І дасть він того дня чудо, гово́рячи: Оце те чудо, про яке говорив Господь: Ось цей же́ртівник розпаде́ться, і ви́сиплеться попіл, що на ньому!“ |
3 В тот же день он дал знамение, сказав: «Вот каково знамение ГОСПОДА: расколется жертвенник, и осыплется с него зола!» |
|
4 І сталося, як цар почув слова цього Божого чоловіка, що кликав до же́ртівника в Бет-Елі, то Єровоам простяг руку свою від же́ртівника, говорячи: „Схопі́ть його!“ І всохла рука йому, яку він простяг до нього, і він не міг вернути її до себе. |
4 Услышав слова, которые человек Божий произнес над жертвенником в Бет-Эле, царь Иеровоам протянул руку прямо от жертвенника и приказал: «Взять его!» И высохла рука, которую он протянул, и больше не мог он ее опустить. |
|
5 А же́ртівник розпався, і попіл висипався з жертівника, за тим чудом, що дав Божий чоловік за словом Господнім... |
5 А жертвенник раскололся, и с него осыпалась зола согласно знамению, которое человек Божий дал по слову ГОСПОДНЮ. |
|
6 А цар відповів і сказав до Божого чоловіка: „Умилости́в лице Господа, Бога твого, і помолися за мене, і нехай ве́рнеться рука моя до мене!“ І чоловік Божий умилости́вив Господнє лице, і царська́ рука вернулася до нього, і була, як перед тим... |
6 «Прошу, помолись обо мне ГОСПОДУ, Богу твоему, — сказал царь человеку Божьему, — моли Его исцелить мою руку». Человек Божий помолился ГОСПОДУ, и рука царя стала такой, как прежде. |
|
7 І сказав цар до Божого чоловіка: „Увійди зо мною до дому й попоїж, і я дам тобі да́ра!“ |
7 «Зайди в дом мой, подкрепись, я одарю тебя!» — сказал царь человеку Божьему. |
|
8 А чоловік Божий сказав до царя: „Якщо ти даси мені пів дому свого, — не ввійду́ я з тобою, і не їстиму хліба, і не питиму води в цьому місці!.. |
8 Но человек Божий ответил царю: «Посули ты мне даже половину всего, что имеешь, не пойду я к тебе, не стану ни хлеба есть, ни воды пить в этом месте, |
|
9 Бо так наказано мені за словом Господнім, говорячи: Ти не їстимеш хліба, і не питимеш води, і не ве́рнешся дорогою, якою пішов!“ |
9 ибо велел мне ГОСПОДЬ: „Хлеба не ешь, воды не пей и на дорогу, которой пришел, не возвращайся“». |
|
10 І пішов він іншою дорогою, і не вернувся тією дорогою, що нею прийшов був до Бет-Елу. |
10 И ушел он другой дорогой, не возвращаясь на ту, которой пришел в Бет-Эль. |
|
11 А один старий пророк сидів у Бет-Елі. І прийшли його сини, і розповіли́ йому про ввесь чин, що зробив Божий чоловік сьогодні в Бет-Елі, про ті слова́, що він говорив до царя, — і оповіли́ їх своєму батькові. |
11 |
|
12 I промовив до них їхній батько: „Де́ ж та дорога, якою він пішов?“ А його сини бачили ту дорогу, якою пішов Божий чоловік, що прийшов був з Юди. |
12 Отец расспросил у них, какой дорогой он ушел, ведь сыновья видели, по какой дороге отправился человек Божий, пришедший из Иудеи. |
|
13 І сказав він до синів своїх: „Осідла́йте мені осла!“ І вони осідлали йому осла, і він сів на нього. |
13 Тогда он велел сыновьям оседлать для него осла. Те оседлали ему осла, и он поехал верхом |
|
14 І поїхав він за Божим чоловіком, і знайшов його, як сидів під дубом. І сказав він до нього: „Чи ти той Божий чоловік, що прийшов із Юди?“ А той відказав: „Я“. |
14 вслед за человеком Божьим и застал того сидящим под дубом. «Ты ли человек Божий, что приходил из Иудеи?» — спросил он. Тот ответил: «Я». |
|
15 І сказав він до нього: „Іди зо мною до дому та з'їж хліба!“ |
15 Пророк предложил ему: «Зайди ко мне, поешь хлеба». |
|
16 А той відказав: „Не мо́жу вернутися з тобою та ввійти з тобою, і не їстиму хліба, і не питиму води з тобою в цьому місці! |
16 «Не могу я вернуться с тобой, — ответил тот, — не стану ни хлеба есть, ни воды пить у тебя в этом месте, |
|
17 Бо було мені ска́зано за словом Господнім: Не їстимеш хліба й не питимеш там води, і не вернешся тією дорогою, якою ти йшов!“ |
17 ибо повелел мне ГОСПОДЬ: „Хлеба не ешь там, воды не пей и на дорогу, которой пришел, не возвращайся“». |
|
18 А той відказав йому: „І я пророк, як ти! А Ангол говорив мені за Господнім словом, кажучи: Заверни його з собою до дому свого́, і нехай він їсть хліб і нехай п'є во́ду“. Він же говорив йому неправду! |
18 Тогда пророк сказал ему: «Я тоже пророк, как и ты, и ангел передал мне слово ГОСПОДНЕ: „Пригласи его вернуться и зайти к тебе, пусть он хлеба поест и воды выпьет“». Но он солгал. |
|
19 І він вернувся з ним, і їв хліб у його домі та пив воду. |
19 И человек Божий возвратился с ним, поел хлеба и выпил воды. |
|
20 І сталося, як сиділи вони при столі, то було Господнє слово до пророка, що вернув його́. |
20 |
|
21 І він кликнув до Божого чоловіка, що прийшов із Юди, говорячи: „Так сказав Господь: Тому́, що був ти неслухняний Господнім нака́зам, і не додержував тієї заповіді, що наказав тобі Господь, Бог твій, |
21 и воскликнул он: «Вот что говорит ГОСПОДЬ: ты ослушался ГОСПОДА, не выполнил повеления ГОСПОДА, твоего Бога: |
|
22 і ти вернувся, і їв хліб та пив воду в місці, про яке Він говорив тобі: Не їж хліба й не пий води, — то не вві́йде твій, труп до гро́бу батьків твоїх!“ |
22 ты свернул с пути, чтобы поесть хлеба и выпить воды там, где тебе было велено не принимать ни хлеба, ни воды. За это не лежать твоему телу в гробнице отцов твоих!» |
|
23 І сталося, як той поїв хліба та напився, то він осідлав йому осла, тому проро́кові, що він вернув його. |
23 И когда тот поел хлеба и выпил воды, пророк, вернувший его, оседлал для него своего осла, |
|
24 І той подався, та спіткав його на дорозі лев, та й забив його. І був ки́нений труп його на дорозі, а осел стояв при ньому, а той лев стояв при тру́пі. |
24 и он отправился дальше. Но по дороге ему встретился лев и растерзал его. Труп его лежал на дороге, осел стоял рядом, и лев тоже стоял рядом с трупом. |
|
25 Аж ось прихо́дять люди, і побачили того тру́па, ки́неного на дорозі, та лева, що стояв при трупі. І вони прийшли́ й говорили в тім місті, де сидів стари́й пророк. |
25 Люди, что проходили мимо, увидели лежавший на дороге труп и льва рядом с трупом. Придя в город, где жил старый пророк, они рассказали об этом. |
|
26 І почув про це той пророк, що вернув його з дороги, та й сказав: „Це той Божий чоловік, що був неслухня́ний Господнім наказам, і Господь дав його левові, і він роздер його та вбив його за Господнім словом, що говорив йому“. |
26 |
|
27 І сказав він до синів своїх, говорячи: „Осідлайте мені осла!“ І осідлали. |
27 Он велел сыновьям опять оседлать ему осла, и те оседлали. |
|
28 І поїхав він, і знайшов його трупа, ки́неного на дорозі, й осла та лева, що стояли при трупі, — не з'їв той лев трупа й не роздер осла. |
28 Он поехал и увидел: труп лежит на дороге, и осел со львом стоят рядом, но лев не тронул ни труп, ни осла. |
|
29 І підняв той пророк трупа Божого чоловіка, і поклав його на осла, та й вернув його. І ввійшов стари́й пророк до міста, щоб оплакати та поховати того. |
29 Пророк поднял труп человека Божьего, положил его на осла и повез обратно. Старый пророк вернулся в свой город, чтобы оплакать и похоронить его. |
|
30 І поклав він його в своїм гробі, і плакали над ним: „Ой, брате мій!“ |
30 Он положил его тело в собственной гробнице и оплакивал: «О горе! Брат мой!» |
|
31 І сталося по його по́хороні, і сказав він до синів своїх, говорячи: „Коли я помру́, то поховаєте мене в гро́бі, що в ньому похований цей Божий чоловік. При костя́х його покладіть мої кості! |
31 Похоронив его, он велел сыновьям: «Когда я умру, похороните меня в гробнице, где лежит человек Божий. Рядом с его костями положите и мои кости! |
|
32 Бо конче збудеться те слово, що він кликнув був за Господнім словом над тим же́ртівником, що в Бет-Елі, та над усіма жертівнико́вими місцями на па́гірках, що в містах самарійских.“ |
32 Сбудется то, что сказал он по слову ГОСПОДНЮ о жертвеннике в Бет-Эле и о тех капищах на холмах, что стоят по городам Самарии». |
|
33 По цій приго́ді Єровоа́м не зійшов зо своєї злої дороги, і настановля́в священиків па́гірків з усього народу, — хто хотів, той призначався, і ставав священиком па́гірків. |
33 |
|
34 І стала та річ гріхом для Єровоамового дому, і на ви́гублення, і на ви́нищення з-над поверхні землі. |
34 И этот грех лег на род Иеровоама, привел его к гибели: был этот род стерт с лица земли. |